Академія відбулася в неділю, 1 червня 1986 p., в акустичній залі Кейн Каледжу в Юніон, Н.-Дж.
Із дбайливо зредагованої програмки довідуємося, що Академія була влаштована заходом Патріярхально-Громадського Комітету в Нью-Джерзі. У склад цього престижевого Комітету входило 66 (шістдесят шість!) осіб, і їхні прізвища, усі без винятку, були поміщені в програмці.
Шляхетною ціллю Академії було: віддати поклін Катакомбній Українській Церкві в сорокові роковини переслідування. І та ціль була повністю і в достойній формі досягнена.
Оформлення сцени із портретами усіх наших Владик, святих мучеників за Церкву, віру і народ, творили відповідне тло для досягнення вищезгаданої цілі.
Академію відкрив голова комітету, ред. Василь Пасічняк коротким привітальним словом. У другій точці програми, зворушливо милій, діти поклали квіти під портретами Мучеників Церкви. У слідуючій точці о. Роман Мірчук виголосив англійською мовою доповідь під назвою «Катакомбна Українська Церква». В цьому місці я собі дозволю на одне додаткове спостереження. Недавно о. Роман Мірчук виступав із доповіддю в англійській мові в ратуші міста Перт Амбою з нагоди нашого щорічного святкування Незалежности. Після тієї доповіді посадник міста не міг надякуватися отцеві Романові за цю доповідь, підкреслюючи насамперед факт, як ця доповідь роз’яснила йому усю проблему України, змагання її народу за волю і її сучасне політичне положення в т.зв. Совєтському Союзі. Це доказ, як дуже потрібні нам роз’яснювальні доповіді для англомовного світу.
В четвертій точці програми був виступ мішаного хору «Думка» з Нью-Йорку під дир. С. Комірного при фортепіяновому супроводі Тані Поташко. Це була корона Академії. Твір А. Гнатишина «Богородице Діво» із сопрановим сольом С. Карачай і «Дума про Почаївську Божу Матір» М.Леонтовича з басовим сольом М. Невмержицького — були виконані з такою прецизністю інтонації, ритмічної точности, динамічних ньюансів і молитовного настрою, що рідко коли мені доводилось почути ці пісні у такому досконалому виконанні. І хоч у деяких наступних піснях у виконанні цього хору я мав би критичні зауваги, то, однак, не буду їх наводити, щоб не притемнювати світлого враження і вдячности за перші дві, згадані вище, пісні. В дальшому тільки вичислю твори, що їх виконала «Думка», а саме: «Слава у вишніх Богу», Концерт ч. 6 Д. Бортнянського. У другій частині Академії хор виконав «Кавказ» (2-а частина кантати) — сл. Т. Шевченка, муз. С. Людкевича; «Україна», сл. Т. Шевченка, муз. І. Давидовського; «Владико неба і землі», муз. С. Гулака-Артемовського з теноровим сольом В. Шевеля.
П’ятою точкою програми була доповідь ред. О. Зінкевича п.н. «Нездоланність Української Церкви». Про цю доповідь вистачить слідуюча оцінка одного з слухачів: «Вже тільки задля тої одної доповіді варто було приїхати в таку спеку на цю Академію».
Виступ молоденької учениці УМІ Мір’ям Худьо (кляси Г. Клим) із фортепіяновими творами виключно українських композиторів був милою несподіванкою. Вона виконала «Два ескізи» М. Лисенка, «Думу» В. Довженка і «Гуцульську токкату» А. Кос-Анатольського. Деклямація Марти Шраменко віршів Р. Завадовича і І. Калинця зворушили не одного слухача до сліз.
На закінчення програми виступив знову хор «Думка» із вищенаведеними творами, а всі присутні, разом з хором, стоячи, спонтанно проспівали «Боже великий, Творче всесвіту», муз. і слова Романа Купчинського.
Роман Левицький
