Редакція одержала «Християнський календар» на 1985 рік, що його видав Войводянський Вікаріят Крижевської Епархії, Руський Керестур у Югославії. Календар має 64 сторінки і надрукований українською мовою, проте з помітним впливом локальної говірки. Хоч під технічним оглядом він має скромний вигляд, але змістово і духом він заслуговує на увагу. Очевидно тут треба брати до уваги, для кого саме він призначений. Без сумніву, видавцям, упорядникові й співавторам належить признання.
Треба пам’ятати, що Крижевська Епархія нашої Помісної Церкви є одною з життєтворчих віток нашої Помісної Української Католицької Церкви, яка формувалась і виростала серед чужого оточення. На жаль, це оточення не мало зрозуміння проблем нашої Церкви. Незалежно від багатьох труднощів, які мала ця вітка нашої Церкви, вона витримала всі проби і не тільки вдержалась на поверхні, але гарно розвинулась і видала чимало добрих, працьовитих і відданих священиків, які сьогодні також душпастирюють серед української діяспори у вільному світі.
На титульній сторінці календаря вміщена кольорова світлина Папи Івана Павла II з Владикою Славомиром Мікловшем у гарному орнаментальному оформленні. У вступі є поданий перелік сучасних державних та інших свят у Югославії. Дальше слідує релігійний календар року, у якому подані свята за новим григоріянським і старим юліянським стилями. Поруч кожного місяця на правій сторінці подана світлина одного із священиків з короткими біографічними даними. Невідомо, за яким критерієм уміщувано світлини поодиноких священиків.
Дальше слідує розділ статтей. Основною темою цього розділу є «Українське Різдво». Упорядником цього розділу є відомий з своєї активної участи у Священичому Т-ві ім. св. Андрея, Европейська область, о. Роман Мизь. Упорядник подав загальне охоплення і розуміння Різдва Христового. Сюди входить низка статтей, які підкреслюють і висвітлюють цю саму проблематику, Різдва Христового, у різних аспектах. У статті «Наші різдвяні і новорічні традиції» авторства М.Г.Г. подані цікаві, пов’язані з святами, різні звичаї, обичаї та вірування. Живо і цікаво представила у статті «Українське різдво у сучасному побуті» Леся Храплива-Щур. Знову ж Ю. Кундрат у своєму короткому нарисі під назвою «Різдво і релігійність» подав опис різдвяних обрядів в Баєрівцях — Карпати. Анна Антонович описала «12 свят-вечірніх страв», називаючи кожну одну страву з поданням приписів, як її приготовити. Уміщено два вірші Богдана Лепкого, присвячені різдвяній тематиці. Орест Павлів у своїй статті «Доісторичні мотиви в українських колядах і щедрівках та коляди новішого, літературного походження» подає цікавий матеріял, який вияснює вплив на розвиток релігійно-письменницької творчости. Також цікавою виявилась історично-аналітична стаття Олекси Воропая на тему «Українский вертеп». Автор подає його генезу, як вертеп формувався, мінявся, приймаючи інші форми вислову і його вплив на розвиток нашої культури. В цілому це творить справді одну нерозривну цілість українського Різдва Христового.
Календар закінчується цікавою з історичного погляду статтею під назвою «Історичний огляд української католицької парафії в Дев’ятині», автором якої є о. Михайло Планчак. Стаття цікава своїм змістом й історичними деталями. Цю статтю друкуємо на іншому місці у цьому числі журнала. В цілому видання «Християнський календар» робить гарне й миле враження.
М. Г.