Злістю, брехнею москаль все воює.
Щоб захопити всі землі й моря,
Вільним народам загибіль готує —
Там, де хрести, — скрізь кривава зоря.
Першою жертвою ти став, наш краю,
Простір хвилястий шумких злотих нив
Буйно сьогодні бур’ян покриває, —
Ворог свободи селян уярмив.
Нагінка, визиск в гидкім колективі,
Бо в окупанта відвічна жада;
Жнива мізерні, наглядачі мстиві,
Там, де чорнозем, вже хліба нема.
Дика нахабність, безмежжя терору,
Мову свою накидає нам кат,
Тільки не всі виявляють покору —
Воля вильніша від мурів і грат!
Доки терпіти тобі, Україно,
Жити в отруйнім кублі злих гадюк?
Боже, звільни її вічну, нетлінну
Від загребущих Москви хижих рук!
Зглянься на жертви синів одержимих,
Тих, що й за віру попали до тюрм,
Благослови їх і завжди будь з ними,
Дай їм діждати дня радісних сурм.
Філядельфія, 1986 рік
