У Міжнародньому Році Молоді ми, свідома й здорова частина української студіюючої молоді, з великою увагою і застановою читали Ваше «СОБОРНЕ ПОСЛАННЯ» з приводу Міжнароднього Року Молоді з 19 квітня 1985 р.Б. Тому ми, студіююча українська молодь, звертаємося до Вас, Дорогі наші Владики, з проханням допомогти нам зберегти нашу українську ідентичність в Канаді, а це буде можливе тільки тоді, коли наші святі Літургії будуть відправлятися в рідній українській мові в усіх наших церквах.
Цитуємо заклик до нас з Вашого Соборного Послання ст. 5: «А ПІЗНАННЯ Й ЗРОЗУМІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ВИМАГАЄ ЗНАННЯ НАШОЇ РІДНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, ІСТОРІЇ, ГЕОГРАФІЇ, НАРОДНЬОЇ Й ЦЕРКОВНОЇ МУЗИКИ, АРХІТЕКТУРИ».
Ми знаємо, що на Україні наша рідна українська мора є постійно поборювана насильною русифікацією, а в різних країнах нашого поселення поза Україною вона є всюди загрожена сильним впливом неукраїнського середовища нашого щоденного життя.
Ми маємо візію, що можливим є зберегти українську мову в нашій Літургії навіть тоді, коли знання рідної мови є недостатнім. З досвіду знаємо, що переклади на мову країни нашого поселення (в Канаді на англійську, французьку) дуже скоро стають власністю цієї країни, а ми, українці, тратимо нашу ідентичність, за яку страждали й боролися наші піонери в Канаді.
Ми з толерантністю ставимося до тих українців, які не володіють українською мовою, але рівночасно не можемо дозволити на те, щоб наша українська ідентичність пропала з браку свідомости чи лінивства.
Для тих, що не знають української мови, пропонуємо слідкувати за молитовником в перекладі, замість того, щоб священик відправляв святу Літургію в англійській мові.
В житті кожної людини чи народу мусять бути пріоритети, і тому нашим пріоритетом повинно бути: ЗБЕРЕГТИ НАШУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ В НАШІЙ ЛІТУРГІЇ.
Остаємося з християнським привітом Слава Ісусу Христу
Торонто, 22.XI. 1985 р.Б.
