Вже від довшого часу, рік-річно, Управа Відділу Українського Патріярхального Товариства в Нью-Йорку влаштовує для своїх членів і запрошених гостей Спільне свячене. За цією традицією Управа Відділу влаштувала у неділю, 28 квітня 1985 року, чергове Спільне свячене.
Кожного року Відділ своє Спільне свячене влаштовував в Українському Народньому Домі. На жаль, через те, що Український Народній Дім наприкінці минулого року згорів, треба було шукати іншого приміщення, іншої залі.
Цього року Спільне свячене відбулось у дещо меншій, але також привітній залі дому Українського Визвольного Фронту, при другій евеню.
Спільну трапезу відкрив Голова Відділу Українського Патріярхального Товариства в Нью-Йорку Микола Галів, привітавши учасників вічно радісною благовістю, яку колись, в той час першими сповістили жінки-мироносиці, — Христос Воскрес. Одночасно ведучий завважив, що отці-Василіяни з парафії св. Юра не прийшли на наше запрошення, тому будемо проводити нашу трапезу без священика. Це викликало серед учасників, що їх зібралось біля 150 осіб, деяке розчарування.
Спільне свячене розпочато молитвою «Отче наш», і всі разом заспівали «Христос воскрес, смертію смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував». Під час того, як учасники споживали Божі дари, з маґнетофонної стрічки неслись чудові воскресні пісні у виконанні церковного хору св. Варвари у Відні під дириґентурою проф. А. Гнатишина. Звукозаписи були зроблені заходами і старанням о. Софрона Мудрого у Римі. Прекрасні мельодії воскресних пісень наповняли залю особливо святочною атмосферою.
Ведучими програмою були Ярослав Пастушенко і Микола Галів, які на зміну вітали і представляли гостей та уділяли слово для привіту. Серед гостей були: один з основників й організаторів мирянського Патріярхального руху, церковний, громадський та політичний діяч — ред. Василь Качмар з дружиною Наталією; публіцист, науковець, Патріярхальний діяч — д-р Василь Маркусь з Чікаго, голова Об’єднаного Комітету Українсько-Американських Організацій в Нью-Йорку — інж. Михайло Шпонтак, директор Кредитівки «Самопоміч» в Нью-Йорку — д-р Іван Сєрант, представники Пласту – Стефанія Косович і мгр Петро Дармограй, редактор дитячого журнала «Веселка» — проф. Володимир Барагура з дружиною Марією, від Об’єднання Вояків — Іван Дмитрик, з журналістичного світу — Ольга Соневицька, від 82 Відділу СУА — Іванна Клим, від музичного світу — д-р Ігор Соневицький з дружиною Наталією, від українських комерсантів — Ярослав Пастушенко з дружиною Надією та Михайло Пирський. Крім згаданих гостей господарі окремо привітали визначного Патріярхального діяча — д-ра Романа Осінчука і д-ра Василя Палідвора з дружиною Марією, цілу родину Кебалів, кінематографіста Ярослава Кулинича з дружиною.
З короткими привітаннями і деякими завваженнями до актуальних наших церковних питань виступили д-р Василь Маркусь і ред. Василь Качмар. В.Маркусь, крім привітання, зробив відповідний натяк на відсутність між нами священика і довше зупинився над питанням номінації Блаженнішого Патріярха Мирослава Івана Любачівського Кардиналом та над призначенням Блаженнішим Патріярхом Мирославом архимандрита Любомира Гузара своїм протосинкелом, тобто заступником, та вказав, яке це має значення для нашої Церкви. Ред. Василь Качмар звернув особливу увагу на правне й фактичне становище нашої Помісної УКЦеркви. Він вказував на деякі позитивні познаки для нашої Церкви. З привітом виступив голова Об’єднаного Комітету – інж. Михайло Шпонтак.
Під час цієї радісної та родинної атмосфери були прочитані два листи. Перший лист з подякою до Святішого Отця Івана Павла II за його пам’ять про нашу Церкву, яку він виявив номінацією кардиналом Блаженнішого Патріярха Мирослава Любачівського. Другий лист був до Блаженнішого Патріярха Мирослава з гратуляціями з нагоди його номінації на кардинала. Під цими листами учасники Спільного свяченого поклали свої підписи.
З коротким святочним словом як голова Відділу виступив Микола Галів. Він підкреслив, що ми зійшлись на це Спільне свячене, щоб тут разом ще і ще раз разом пережити цю радісну хвилину Христового Воскресіння і щоб через це воскресіння, серед захмареного українського неба, побачити проблиски проміння надії — кращого завтра. Доповідач підкреслив, що цим разом ми вперше обходимо це наше свято без нашого Патріярха Йосифа, який не вмер, але живе у Божих оселях. Підкреслив неохопну радість радостей, свято свят і велич величей, що в собі має Христове Воскресіння. Вказав, як розцінював Ісуса Христа і Його воксресіння французький полководець і державний муж Наполеон Бонапарт, який ствердив, що великі, славні люди, герої є проминальними, але Ісус Христос, якого переслідують, є вічно той самий – незмінний. Під кінець доповідач прочитав короткий епізод з книжки о. А. Пекара, ЧСВВ — «Ісповідники віри нашої Церкви» під назвою: «Хто сильніший — монахині чи більшовики».
Господар Спільного свяченого в імені Управи Відділу й усіх присутніх щиро подякував паням за приготування спільної трапези. Цими панями були: Віра Березовська, Марія Береза, Анна Зєлик, Лариса Зєлик, Галина Кіляр, Стефанія Косович, Євгенія Корчинська, Стефанія Крушельницька, Осипа Лень, Марія Палідвор, Стефанія Решетуха і Наталія Соневицька під керівництвом Зеновії Никифорук. Як у попередніх роках, так і в цьому році, м’ясна крамниця Ярослава Куровицького подарувала м’ясиво, а пані С. Лешко подарувала салати, за що їм висловлюємо щиру подяку. Окрему подяку висловлено Ярославові Климові, який був душею підготовки цього свята. В загальному Спільне свячене пройшло гармонійно, у радісній і щирій родинній атмосфері. Спільне свячене закінчено молитвою «Богородице Діво» і співом «Христос Воскрес».
