Нам особливо приємно привітати з шістдесятиріччям нашого члена редакції журнала «Патріярхат» і провідного члена Українського Світового Патріярхального Об’єднання (УПСО) та Українського Патріярхального Товариства в США, відомого науковця, академіка Національної Академії Наук У країни, громадського та політичного діяча проф. д-ра Леоніда Рудницького та побажати Дорогому Ювіляру всіх Божих ласк, прожити у кріпкому здоров’ї довгі довгі творчі роки.
Восьмого вересня 1995 року Леонідові Рудницькому сповнилось рівно шістдесят років життя. Леонід народився у княжому городі Львові 8 вересня 1935 р. у сім’ї відомого учасника визвольних змагань у Львові, сот. УГА і провідного члена УВО, адвоката у Львові Івана Рудницького і Юлії з Лужницьких.
Перед другим приходом більшовиків на західні землі України родина Рудницьких долучилась до великого ісходу з рідних земель, шукаючи свободи, і опинилась у Німеччині. На шістнадцятому році життя Леонідові помер у 1951 році у Німеччині, Гекстері, батько Іван. Цього ж 1951 р. Леонід разом з матір’ю емігрує до США — Філядельфії. Тут закінчує середню освіту, на Ля Саль Каледжі здобуває бакалаврат, а в Пенсильванському Університеті — магістерку. У 1965 році на Українському Вільному Університеті одержує докторат. У 1972 році на Українському Католицькому Університеті габілітується. Додаткові студії пройшов на Вільному Берлінському Університеті. Своєю пильністю, працьовитістю і здібністю Леонід здобув собі добре знання, яке промощувало йому шлях у житті.
У 1964 р. Леонід одружився з Іриною Евнич. Подружжя Леоніда й Ірини Рудницьких Господь нагородив двома дочками — Катериною і Ларисою та сином Миколою. До речі, наш Ювіляр Леонід став дідом внуків Олександра й Діяни.
Крім професійної праці як професор германістики і слов’янських мов, і літератур на Ля Саль Університеті Леонід займався активною громадсько-церковною і політичною працею, а останні роки він є директором Програми Центрально- і Східньоевропейских Студій на цьому ж Ля Саль Університеті у Філядельфії. На Пенсильванському Університеті у Філядельфії читає курс української мови і літератури. Поруч з тим є професором на Українському Вільному Університеті в Мюнхені й Католицькому Університеті у Римі та виконує обов’язки директора УКУ у Філядельфії.
Леонід Рудницький має низку написаних праць: наукових та публіцистичних розвідок. Тут можна назвати одну з перших його праць «Іван Франко і німецька література», «Українська література», «Російські, чеські, мадярські і польські драматурги», огляди і статті про українських письменників для Енцикльопедії Світової Літератури двадцятого сторіччя. Крім цього був співредактор і перекладач відомого твору сьогодні вже покійного Олеся Гончара «Собор». Тут належить згадати «Словник синонімів української мови» Андрія Багмета, який зредагував і упорядкував Леонід Рудницький.
У шістдесятих роках, коли з’явився на волі св. п. Патріярх Йосиф, Леонід активно включився у працю зорганізованого мирянського руху. Брав участь у з’їздах, конференціях на релігійно-церковні теми і був дуже близько з Патріярхом Йосифом. У цьому напрямі можна назвати його великий вклад праці у радіо програму «Голос Мирян» у Філядельфії, якої він був довгі, довгі роки редактором (1971-1992), а також редактором радіо програми «Голос Української Діяспори», що була призначена для України у роках 1984-1992. Це абсорбувало чимало часу, праці й зусиль.
Також слід відмітити, що Леонід Рудницький є дійсним членом Наукового Товариства ім. Шевченка, довголітній член управи НТШ, а з 1989 року по сьогодні є головою НТШ. У 1992 році на з’їзді Головної Ради НТШ, що відбувсь, у Львові, Леоніда обрано президентом Головної Ради Наукових Товариств ім. Шевченка у світі.
Ось ця широка й обильна заангажованість і праця Дорогого Ювіляра, на яку зроблено тільки натяки, послужила для осередку праці НТШ у Філядельфії, 43 Відділу Союзу Українок Америки та Українського Освітньо-культурного Центру, щоб улаштувати окремий вечір для відзначення так багатогранної праці з нагоди шістдесятріччя Леоніда Рудницького. Слід підкреслити, що це був виразний вияв вдячности української зорганізованої громади Ювілярові за його віддану працю, за що Діловому Комітетові належить подяка і признання.
Вечір, що відбувся 16 грудня 1995 р. в Українському Освітньо-культурному Центрі у Філядельфії, приготовив окремий Діловий Комітет, у якому численну участь взяла українська громада у Філядельфії, як також поза, що має також свою вимову. Програмою на спілку вели Альберт Кіпа і Христина Кульчицька. Вечір відкрив дещо на весело під стиль, парафразуючи Франкового Лиса Микиту, голова Ділового Комітету А.Кіпа. Після слідувала доповідь чи радше слово під назвою «НТШ від краю до краю» д-p Лариси Онишкевич. Отець мітрат Іван Біланич провів молитву, привітав Ювіляра і поблагословив їжу, а тост за здоров’я Ювіляра підніс Борис Захарчук. Про працю Л. Рудницького у мирянському русі говорив Юліян Головчак. Довшу доповідь, яка не підходила до змісту вечора, виголосила на тему «Рудницький — знавець Івана Франка» д-р Наталія Пазуняк. Як звичайно, всі такого роду програми не можуть обійтись без музичного вкладу, і тут виступив соліст Ярослав Гнатюк при фортепіяновому супроводі Світлани Гнатюк, який виконав цілу низку українських пісень. Випливало із виконання, що виконавець був мало вимогливий сам до себе. Бракувало того трохи відчуття. Змістовим був виступ Марти Тарнавської, яка говорила на тему: «Рудницький — популяризатор української літератури в англійському світі». Останнім згідно з програмою перед привітами був виступ Дори Горбачевської, яка з почуттям гумору говорила про виступи на радіо програмі «Голос Мирян» проф. Леоніда Рудницького.
Для Ювіляра наспіло багато письмових привітань, які були названі особи й інституції, а були прочитані від посла України у Вашінгтоні Юрія Щербака і посла Української місії до Об’єднаних Націй Анатолія Зленка, ректора УВУ д-ра Мирослава Лабуньки й інших. Згідно з програмою усно вітали від Ля Саль Університету брат Данієль Бирк, а від Каледжу Святої Родини проф. Артур Ґруґан, д-р Юрій Ісаїв і Олесь Опанасюк. Організатори не передбачили безпосередніх усних привітів, але винятково було уділено слово привіту для автора цих рядків, який привітав Ювіляра і його дружину проф. Ірину від журнала «Патріярхат» та канцелярії Наукового Товариства ім. Шевченка в Нью-Йорку. Поруч з тим передав вітання від панства Ярослава й Ірини Падохів, Марії Клячко і Еви Піддубишин. Також поза програмою голова Українського Патріярхального Світового Об’єднання інж. Василь Колодчин і крайової управи Українського Патріярхального Товариства Микола Галів вручили Ювілярові Грамоту за його віддану працю у патріярхальному русі. При цьому кілька слів привіту сказав Василь Колодчин. Зворушливе слово Ювілярові — батькові виголосила в імені родини дочка Катя. На закінчення говорив Ювіляр проф. Леонід Рудницький і висловив подяку всім, що прибули і звеличали цей особливий вечір, а зокрема організаторам, себто Діловому Комітетові, до якого входили: д-р Альберт Кіпа — голова, Людмила Чайківська — заступник, Орися Гевка, Юліян Головчак, Дора Горбачевська, Борис Захарчук, д-р Ярослав Заліпський, Марія Куземська, Христина Кульчицька, Анна Максимович, д-р Наталія Пазуняк і Марта Тарнавська — члени. Приємно було побачити, що українська громада уміє оцінити працівників на громадській ниві для добра громади, українського народу, а сьогодні для незалежної, вільної і соборної української держави. На закінчення ще раз бажаємо Дорогому Леонідові і його милій дружині проф. Ірині багато Божих ласк і прожити ще довгі, довгі творчі роки життя.
Микола Галів
