Думки, що прилітали до мене на травневих молебнях до Пречистої Діви в минулому 1991 році, присвячую на славу Богові і Пречистій Марії і на користь усім братам і сестрам в Україні і в діяспорі, а особливо отим, що так противляться прославі Діви Марії та закидають тим, що прославляють, забобонність і непотрібний культ.
Невинне-чисте серце Діви —
Зробив Бог житлом для Христа,
Віддавшись Богові в покорі,
Волю Божу Марія прийняла —
І людству Дар Божий принесла…
О, Героїне Духа!
О, прикладе вік-віковічний всім,
Тому ми й славимо Тебе
Й про Тебе славу в світ несем,
Скільки Ти мук перетерпіла
За те, що Бога віддано так полюбила…
Тому, що Божу волю поставила ти понад усе.
Нехай прославиться по всьому світі
Ім’я Твоє святе!
Нехай лунають пісні слави
І сплячі душі будять до життя,
Нехай ота краса-покора,
Що з Твого серця процвітала,
Несе відживлення в наше буття!
Дух Твій нас кличе і благає,
Щоб ми ішли до того джерела,
Що з Христа-Слова випливає,
Щоби робили те, що Христос навчає,
Бож лише в Нім, у Сині Божім, —
Кожний спасіння має.
Допоможи нам, Господи, усім отеє зрозуміти,
Чому нам треба Пречисту славити!
І честь їй віддавати,
Щоби отим усім , що заперечують
Важну ролю Діви Марії у християнському житті,
З відвагою відповідь дати.
Мотря Фаринич
