До циклю святкувань сорокліття смерті; Блаженного Слуги Божого Андрея, Львівського Митрополита, треба зачислити теж скромну, але піл кожним оглядом вдалу, виставку світлин, в яких віддзеркалено життя та діяльність нашого великого князя Церкви.
Виставку цю влаштовувало УКПО у Великій Брітанії у приміщеннях Філії УКУ в Лондоні в днях 14-16 грудня 1984 року, з бажанням повторити її в найближчому часі у більших осередках наших вірних. Приготуванням виставки зайнялося подружжя Марта та Роман Кравець, який є головою УКПО, а раніше був постійним співпрацівником на відтинку праці серед молоді.
Відкриття виставки відбулося 14 грудня в бібліотеці УКУ в присутності запрошених (біля 50) представників громадянства. Наступних два дні були призначені для ширшої публіки.
Слово на відкритті виставки виголосила пані Марта Кравець, яка вказала на дві основні рисі: Великого Митрополита: поперше, що підложжям його діяльности були християнські принципи, в які він вірив більше з переконання, ніж з уряду, і подруге, що він один з нечисленних церковних провідників зумів поєднати в своїй діяльності християнські принципи з глибоким патріотизмом не лише на словах, але й на ділі. Через те він мав дар і вміння виринути понад політичні будні, глядіти на події з високої перспективи.
Марта Кравець закінчила свої думки закликом, щоб намагатися ближче познайомитись з думками та творчістю Великого Митрополита. Коли ми будемо старатися хоч в дечому його наслідувати, то наше громадське, а також і політичне життя напевно підніметься на вищий щабель.
А тепер дещо про саму виставку. В іншій, заставленій стендами залі, глядач зразу відчув якусь напівсвяточну атмосферу. Напроти вхідних дверей на високому стенді висів портрет Митрополита Андрея, а вже далі 19 таблиць великого розміру із різними світлинами, а поруч написи «він піднявся понад…». Це були не звичайні сухі, короткі написи, але живими словами, цитатами чи витягами із праць було представлено ввесь світ, в якому жив і працював Митрополит Андрей. Це була перша таблиця. Може, доцільно буде згадати тематику поодиноких таблиць. Ось вони:
- Вступ — це схема розвитку нашої релігійної, а поруч і політичної думки в добу, в якій працював Великий Митрополит.
- Шептицькі на Шептицях — генеологія роду Шептицьких.
- З роду в рід — Шептицькі на митрополичих престолах.
- Іди за мною — вплив родини на вибір життєвого шляху Романа.
- Божий вибранець, син і слуга — священичі та єпископські свячення.
- На Святоюрській горі — так схопив позицію редактор «Нашого прапора»: «Митрополит є особою, яка належить до цілого народу і стоїть понад усіма партіями…».
- Батько і глава своєї Церкви — послання, наукові праці, зв’язки, поглиблення та поширення науки, ріст позиції Церкви в народі.
- Благовісник єдности — поїздки на схід і на захід, візія ролі нашої Церкви як помосту, Велеградські Унійні Конгреси.
- Царський в’язень — причини арешту, заслання та місійна праця на засланні.
- Велет духа, гідний імені Патріярха — тріюмфальний поворот із заслання, відбудова Церкви та розширення ідеї єдности Церкви й народу.
- На островах монашого життя — оновлення, розбудова монаших чинів та визначення їм провідної ролі.
- Добрий пастир розкиненого стада — візитації наших поселень, оформлення парафій та збереження їх при своїй Церкві.
- Це Мойсей — участь Митрополита при відновленні нашої державности та оборона переслідуваних окупантом вірних.
- Народе мій праця над культурним та господарським піднесенням народу, праця над освітою молоді, свято «Молодь Христові».
- Найкращий приятель, якого мали жиди, — протести в обороні винищування жидів, пастирські листи: «Не вбивай», охорона насамперед дітей від смерти.
- Живи, Україно, живи для краси — меценат музейництва, мистців та Пласту.
- Підеш ти у мандрівку століть з мого духа печаттю — останні дні та смерть Митрополита, його заповіти.
- Два Князі Церкви — призначення ректора Сліпого своїм наслідником та продовження ідеї єдности та привернення втрачених прав.
- За прославу Слуги Божого Андрея — канонізаційні заходи.
Такий зміст поодиноких стендів. На кожному стенді чотири або більше унікальних світлин, а поруч виразним (в побільшенні) шрифтом пояснюючі написи, які часто переплетені цитатами, висловами деяких діячів як своїх, так і чужих. Витяги з його послань, праць чи повчань. На стенді, де говориться про опіку над молоддю, зокрема над Пластом, подані навіть деякі тогочасні анекдоти, пов’язані з тим, як посвячували прапор «Лісових чортів».
Засяг праці цієї непересічної людини був такий широкий, такий всесторонній — тож не дивно, що деякі аспекти його життя були зовсім пропущені й недостатньо насвітлені.
Фота, пояснення і цитати ілюструють широкий діяпазон світогляду нашого Князя Церкви.
На початку я згадав, що зразу при вході на виставку на глядача віяло якимсь напівсвяточним, напівбожим духом. Не чулося тут голосних розмов. Глядачі зосереджено дивились на стенди, з цікавістю читали написи, нерідко по кілька разів повертались знову до деяких, приводили своїх знайомих. Цю святочну атмосферу організатори посилили притишеною релігійною музикою, що нікому не перешкоджала. Окремо у бібліотечних шафах за шклом розміщено цілий ряд всяких видань самого Митрополита чи про нього в різних мовах.
Аж дивно ставало, як багато про нього вже написано, а як мало ми про це знаємо. У виставці була неоцінена заслуга організаторів, хоча, правду сказати, всі ті друки, книги чи цитати з книг були надто густо накопичені, непроглядні, а то й мало кидалися у вічі присутнім. Напевно, дехто навіть не звернув на них уваги.
