Редакція одержує різні запити про «Послання в справі українського патріярхату» Блаженнішого Патріярха Мирослава Любачівського. Згідно з інформаціями, які посідає редакція щодо цього питання, бажаємо сказати наступне. Фактично, назване послання не було офіційним посланням, але тільки проектом. Проект послання написав, з датою 21 жовтня 1984 p., Блаженніший Патріярх Мирослав Любачівський і розіслав до всіх владик, щоб кожний з владик подав свої завваги чи доповнення. Щойно після цього це послання мало стати офіційним документом.
На жаль, у цій ситуації, як звичайно, це не перший і, мабуть, не останній раз, «виломався» єп. Августин Горняк, який хоче доказати свою «непомильність». Мабуть, це було під його смак, і він це послання помножив, розіслав своїм священикам, а після цього ці послання були читані по церквах у Великій Брітанії. Але цього було замало, і священики доброзичливого» єп. А. Горняка, а також його прибічники порозсилали послання на різні адреси на терені самої Великої Брітанії, як також поза нею. Таким шляхом і наша редакція одержала цей проект послання від анонімного надавця.
Таким «підпільним« шляхом, проект цього послання одержав Микола Бараболяк, який зразу поспішився написати свою інформацію-коментар під назвою «Чому» до «Українських вістей» за 9 грудня 1984 p., що появляються в Детройті. Як відомо, Микола Бараболяк є «експертом» до всіх справ і тому поробив не зовсім правдиві помічення. На цьому місці треба сказати, щоб і М. Бараболяк знав, що проект послання не був і не є жодним самвидавом і не потрібно його таким робити. Це нормальна процедура в подібних справах, коли пишеться проект : розсилається до завваг і доповнень.
Таким самим шляхом цей проект послання попав : до пресового органу УГПЦеркви «Вісника» у Вінніпеґу — Канада, який з «доброзичливою» настановою його надрукував. До цього була достосована редакційна заввага.
Тому, що це «Послання» не є офіційним документом, журнал «Патріярхат» не вважав за відповідне його друкувати, а тим більше, як нам відомо, що майже всі владики, за винятком вищеназваного, не були згідні з його змістом.
Редакція
