Дня 5 вересня 1987 р. на 80-му році життя перестало битися серце Юліяна Кручового, прихильника і члена нашої Монтреальської Ради Українських Громадських Організацій (УГО) за Патріярхат і Помісність нашої Церкви. Покійний залишив у глибокому смутку дружину Александру, сина Любомира з його дружиною Галиною і дочку Христину з її мужем Євгеном та прелюбих своїх внучок Калину і Адріяну.
Юліян Кручовий народився 22 липня 1907 р. в селі Березовиця під самим Тернополем. Середню освіту одержав у початковій українській гімназії в Тернополі, що її закінчив у травні 1928 р. матурою. Реалізуючи свої життєві пляни, покійний поступає в Краківський університет, який також успішно закінчує.
З червня 1939 р. одружується з Александрою Погодою. Свій професійний шлях почав у Буцневі як директор народньої школи. Під час німецької окупації був викладачем у Тернопільській гімназії. У 1944 р. зла доля примушує покійного з родиною залишити рідні землі і податися у незнане. Спочатку опиняється у Відні, а згодом — у Інґольштадті, де започатковує українську школу і стає її директором. Тут включається у питому йому працю для української громади.
Покійний прожив увесь свій вік, як людина надзвичайно чесна, дружня, працьовита, яку українська громада пам’ятатиме довго.
Хай сняться Тобі, дорогий Юліяне, сни про Батьківщину, а Канадська земля хай буде Тобі пулом.
Вічна пам’ять про Тебе нехай зостанеться повік між нами, Твоїми друзями, приятелями і широкою, по всьому світі розкиненою, українською громадою, заприязненою з Тобою.
Б. К.
П.С. Під час похоронних обрядів Родина і приятелі покійного Юліяна Кручового склали замість квітів на його могилу пожертви: на прес-фонд «Патріярхату» — $100.00 і на вдержування патріярших надбань у Римі — $790.00, що їх вже переслано до Риму.
