Заходами відділу Українського Патріярхального Т-ва в Нью-Йорку в неділю 22 вересня 1985 р. відбулись святочні сходини у першу річницю смерти Патріярха Йосифа. Старанням управи Т-ва у церкві св. Юра при сьомій вулиці о. парох Патрикій Пащак відправив поминальну Службу Божу та виголосив змістовну проповідь, присвячену Патріярхові Йосифові.
Святочні сходини відкрив голова відділу Микола Галів, привітавши присутнього в залі нового пароха в Озон-Парку, о. Петра Огірка, що був раніше у Бостоні, о. Тараса Прокопова, ЧСВВ, з церкви св. Юра, головного промовця о. диякона Богдана Тарнавського та всіх учасників цього сввята. Святочні сходини розпочато молитвою «Аве Марія» Гуно, яку у молитовно-благальному тоні виконала Лариса Маґун-Гурин (сопрано). Солістка при фортепіяновому супроводі Михайла Лева виконала ще дві пісні: «Айстри» М. Лисенка і «Любіть Україну» — М. Фоменка. Мельодійно виконані пісні Ларисою Маґун-Гурин наповнили залю святочною атмосферою.
Отець диякон Богдан Тарнавський виголосив святочне слово, присвячене великому подвижникові й ісповідникові віри, світлої пам’яти Патріярхові Йосифові. Промовець дбайливо опрацював і глибоко продумав та осмислив своє слово, яке виголосив в особливо гарному тоні. Він згадав добрі почини Патріярха Йосифа для розвитку й росту нашої Помісної УКЦеркви. Наголошував його особливі ідеї, а зокрема ідею патріярхату, та вказував на методи та шляхи, якими повинна проходити та здійснюватись ідея патріярхату нашої Церкви. Змагання за визнання патріярхату нашої Церкви повинно бути невідкличним. В цьому аспекті промовець особливо наголошував на молитовний бік справи. Хоч слово о. диякона Богдана Тарнавського було трохи довше, то все ж таки присутні прослухали його з непослабленою увагою та інтересом.
Орест Кебало дбайливо приготовив і опрацював монтаж віршів Богдана Стефанишина, які майстерно продеклямував. З монтажу віршів Богдана Стефанишина пробивались дещо відмінні думки, інша дійсність, яка існувала на нашому церковному полі. На жаль, ця ситуація не зникла і досьогодні. Продеклямовані Орестом Кебало вірші створили своєрідну символічну панораму змагань Патріярха Йосифа.
Молодий піяніст Орест Гарасимчук, випускник Українського Музичного Інституту, виконав опус 26 «Жалібний марш» — частина II Л. Бетговена. Орест Гарасимчук своїм приємним виконанням немов завершував довгий життєвий шлях Патріярха Йосифа.
На закінчення Микола Галів, як учасник Поминальних днів у Римі, що відбулись в день смерти Патріярха Йосифа, подав загальний огляд цих святкувань. Поминальні дні у Римі відбулись заходами Львівського Крилосу і за благословенням Блаженнішого Патріярха Мирослава Любачівського.
На ці Поминальні дні прибуло порівняльно багато мирян з цілої української діяспори — біля 500 осіб, понад 30 священиків, Владика Іван Прашко і Владика Платон. Всі разом, на чолі з Патріярхом Мирославом, відправили торжественну архиєрейську Службу Божу, під час якої співав церковний хор «Прометей» з церкви свв. Володимира й Ольги в Чікаґо. Біля домовини у крипті Св. Софії була відправлена Панахида.
Також відбулись тризна і величава академія на пошану Патріярха Йосифа, під час якої промовляв по-англійському о. Веренфрід ван Страатен, а архимандрит Іван Хома — по-українському. Останній промовець також згадав про Форум мирян, пресову конференцію й авдієнцію у Папи Івана Павла ІІ. В загальному відмітив, що Поминальні дні у першу річницю смерти Патріярха Йосифа у Римі пройшли гідно, достойно, величаво й молитовно. Цим підкреслювалась живучість ідеї Патріярха Йосифа. На закінчення святочних сходин о. Тарас Прокопів, ЧСВВ, провів молитву.
