Неділя 29 вересня 1985 р. увійде в історію українського Патріярхального руху. В цьому дні Патріярхально-Громадський Комітет Українців у штаті Нью-Джерзі, США, вперше увів у життя українських релігійних громад відзначення «Дня Українського Патріярхату» із святочним концертом для звеличення св.п. глави української Церкви Патріярха Йосифа. Цим Комітет рівночасно почав здійснювати резолюцію з’їзду Українського Патріярхального Товариства в США, схвалену 4 травня 1985 р. у Філядельфії, що заохочувала український Божий Люд щорічно у місяці вересні відзначати «День Українського Патріярхату».
Цей день співпадає з річницею відходу у вічність св.п. Патріярха Йосифа «або в інший час, в узгідненні з УПСО та патріяршим осередком в Римі».
В дусі цієї резолюції вужчий Комітет із п’ятьох осіб, що був вибраний на патріярхально-громадських сходинах 27 квітня 1985 p., організував святочний концерт і День Українського Патріярхату, що відбувся в Кін каледжі штату Нью-Джерзі, в місті Юніон 29 вересня 1985 p., при співпраці почесного і ширшого комітетів. До першого увійшли 15 священиків і 15 патріярхальних діячів, зокрема колишніх голов відділів УПТ-ва і його крайових управ, та заступник голови Т-ва Свята Софія в США, а до Ділового Комітету, крім 5-ох із вужчого Комітету, увійшло 41 патріярхальних і громадських діячів з Нью-Джерзі так, що цілий Комітет складався з 76 осіб. Всі вони у своїй ролі причинилися до успішного проведення святочного вшанування першого і великого українського Патріярха Йосифа.
Правдиве вшанування мужів Церкви чи народу виявляється у здійснюванні їх незавершених ідей, плянів і візій. І саме в цьому пляні проходила програма імпрези, зокрема її вокальних точок.
Голова Комітету Василь Пасічняк на відкритті, між іншим, вказав на потребу поновлювання нашої свідомости та плекання серед молодшого покоління усвідомлення про конечну потребу Патріярхату для нашої Церкви. Промовець говорив про оборону підметности і української обрядової духовости в нашій Церкві, про постійну чуйність і критичний погляд на її кожночасний правовий стан, бо як довго Україна в неволі, так довго противники її державности будуть шкодити нашій Церкві, і лише через завершення ідей і задумів та візії св.п. Патріярха, записаних у «Завіщанні», зможемо урятувати нашу Церкву від знищення.
Головний промовець, д-р Іван Головінський, професор Ратґерс університету, у своєму святочному слові проаналізував життя Патріярха Йосифа на волі та в неволі, його наукові й церковно-адміністраційні успіхи як Галицько-Львівського Митрополита, а згодом як Патріярха. Він підкреслив, що Патріярх був найвизначнішим мужем Церкви і народу нашого часу, і тому треба нам постійно вивчати Його програму, ясно викладену в Його «Завіщанні». В ньому Патріярх закликає український Божий Люд молитися за Патріярха, розбудовувати патріярші інституції і ніколи не відрікатися від патріярхату. Прелеґент також говорив про перешкоди до визнання патріярхату Ватиканом, накинених ворогами української державности та впливовими римськими кардиналами, що звикли до володіння.
Учасники поминальної імпрези також уважно слухали деклямацію вінка-в’язанки з уривків поетичних творів, присвячених Патріярхові Йосифові у виконанні адвоката Аскольда Лозинського. Всі дивувались його декляматорському обдаруванню і винятковій пам’яті, потрібній для запам’ятання в’язанки віршів, вдало підібраних для духовно-релігійної імпрези для вшанування св.п. Патріярха в першу річницю Його переходу у вічність 7 вересня 1984 р. Декляматор також вибрав такі уривки, що віддзеркалювали духову силу, змаг за добро Церкви і народу та терпіння Патріярха на його тернистому шляху.
Виступами хору «Прометей» і його диригента М. Длябоги, співом соліста І. Кушніра та фортепіяновим супроводом Ірини Пелех-Зварич та сопрано Марти Кульчицької і акомпаньяментом Марти Кузьми-Каннінгем слухачі були захоплені.
Хор «Прометей» на відкритті імпрези співав «Восхвалю ім’я Бога мойого» Д.Бортнянського і «Молітесь, браття» К. Стеценка і на закінчення концерту «Косар» С. Людкевича та «Огні горять» С. Людкевича. Піяністка Ірина Пелех-Зварич виконала «Етюд фіс-моль» В. Косенка і «Прелюд б-моль, оп. 7, ч. 2» і «Прелюд фіс-моль, оп. 4, ч. 2» Л. Ревуцького.
Сопрано Марта Кульчицька-Андріюк виконала «Думку» Я.Степового, слова М. Гаврилка, «Діво Маріє» С. Баха — С. Ф. Ґуно та «Любіть Україну» М. Фоменка, слова В. Сосюри. На закінчення імпрези всі присутні відспівали «Боже, вислухай благання».
Присутні ще довго по імпрезі стояки за лаштунками та на подвір’ї театру й одні другим виявляли своє задоволення та похвали на адресу організаторів і виконавців імпрези та любувалися графічним виконанням концертової шестисторінкової програмки у виконанні Федора Луцишина, як і жетонами з портретом Патріярха Йосифа та синьо-жовтими стяжками із написом «За єдність Церкви і Народу! За Патріярхат!», видані за старанням д-ра Романа Смика з Коал-Сіті, Ілл. Число учасників сягало майже 700 осіб добірної патріяршої Родини. Це спонукує нас думати, що українці щораз глибше сприймають Патріярхат своєї Церкви, що світла пам’ять про Патріярха Йосифа піде з роду в рід.
Український Патріярхат на протязі свого десятиріччя утвердився в сумлінні українського народу, і він, за «Заповітом» його творця, від нього ніколи не відмовиться. З належністю і признанням тут нотуємо, що промовець д-р Іван Головінський, сопрано Марта Кульчицька-Андріюк і декляматор адвокат Аскольд Лозинський гонорари за свої виступи віддали на Патріярший Фонд Т-ва «Св. Софія» у Філядельфії, США.
