Ділимося сумною вісткою, що 19-го травня 1985 року по довгих роках недуги серця відійшов у вічність Нестор Кальба. Покійний народився 9-го листопада 1909 р. у селі Розношинцях в Західній Україні. Згодом родина Кальбів переселилась до Черниховець, Збаразького повіту, де покійний закінчив гімназію та спричинився до розвитку кооперативи. Відтак, покійний служив у війську старшиною, вишколюючи молодих, як рівно ж займав головну посаду повітового проводу.
У 1944 р. з дружиною Марією і сином Зеновієм виїхав з рідного краю на еміграцію. Після трьох років Нестор Кальба прибув з родиною до Монтреалю в Канаді, де він проживав до відходу у вічність. В Канаді покійний працював у фабриці літаків, а опісля займався будовою (був контрактором) мешкальних будинків. В 1952 році захворів на серце. Ця недуга мучила покійного аж до його смерти. Так що після багатьох операцій у 1968 р. мусів цілковито покинути всяку працю.
Покійний відзначався любов’ю до всього, що українське, тобто мови, звичаїв, Церкви і народу. Він теж був великим добродієм родини на Україні, української преси і організацій, та бідних взагалі. Він брав участь, оскільки здоров’я дозволяло, у різних рівнях громадського життя. Був членом УНС понад 20 років, щедро підтримував українську пресу і її вірно читав. Найбільш улюблені були газети «Свобода», «Новий шлях» і журнал «Патріярхат», який покійному представляв змагання за тим, що є суто українське.
Покійний залишив у великім болі дружину Марію з роду Древницьких, сина Зеновія, що є професором в Давсон Коледж, в Монтреалі, сестру Параскевію на Україні, родину ближчу і дальшу в Монтреалі, в Америці та на Україні, як рівно ж багато приятелів і знайомих.
Хай Господь прийме покійного Нестора в царство небесне і нехай гостинна канадська земля буде йому легкою.
Проф. Р. Морозюк
Конкордія Університет, Монтреаль, Канада
