Прийми від нас, Владико, квіти!
Це квіти не такі звичайні:
їх рвали українські діти,
У них сердець дитячих тайни.
Це квіти з нашого табору,
Від нас, новацтва пластового.
Тут Бог на нас глядить крізь зорі,
і добре нам молити Бога:
За Україну, за родину,
За те, щоб янголи крилаті
Допомогли малій дитині
Рости і волю добувати.
Тут гри велись, казки лунали,
Та не сказати і казками,
Про радість ту, що Кардинала
Вітаємо ось тут, між нами!
Що поблагословиш нам шатра
І в куренях ясні кімнати.
Для Тебе, Отче, наша ватра
Буде високо так палати!
Що з рук Твоїх приймемо Бога,
Помолимось з Тобою ревно,
Щоб Україні — перемога.
І Бог нас вислухає певно!