(УПБ, Рим). Різдво — це свято миру, який приніс Христос своїм приходом за словами св. Павла: «Христос — мир ваш!» (Еф. 2,14). Той мир даємо один одному в різдвяному часі в формі подарунків, побажань і різних висловів доброї волі. Папа Іван XXIII започаткував нову пастирську практику відвідувати в різдвяний час тих, що той мир згубили своїми провинами в суспільному житті й опинилися в тюрмі. Цю практику продовжували також його наслідники. Папа Іван Павло II цього року по Різдві 27 грудня відвідав тюрму Ребіббія, де перебуває понад 400 ув’язнених за різні злочини — кримінальні й політичні. В цій тюрмі перебуває від двох років засуджений на досмертне ув’язнення турецький атентатник на життя папи. Папа і той, що посягав на його життя, стрінулися і провели в розмові двадцять одну хвилину.
Зустріч таких двох осіб, в такій атмосфері — це небувала подія. Тюремна келія з двома найпростішими кріслами, залізне тюремне ліжко і дві особи: Папа в білій рясі в позі сповідника-священика і сіра постать турка Алі Аґча, що з міною задуманого каянника з опертими на колінах руками щось журливо Папі говорить. Це все, що могли фотографи зафіксувати. Про що говорив Алі Аґча своєю ломаною італійською і англійською мовою Папі, що говорив Папа йому — залишається відоме одному Богові. На питання журналістів, про що вони говорили, Папа відповів, що це «є секрет, що має остатися між мною і ним, і я шануватиму цей секрет». Коли ж журналісти настоювали і питали, чи Папа благословив свого атентатника, Папа відповів: «Я говорив з братом, якому я простив і який сьогодні має моє довір’я. Він, — продовжував Папа, — це особа, що її всі знаєте з імени, Алі Аґча, який в 1981 році 13 травня посягав на моє життя. Але Провидіння повело події в свій спосіб, сказав би я, у винятковий, чудесний, і сьогодні по двох роках я міг стрінути мого атентатника і повторити мої слова прощення, які я сказав зараз по його вчинкові,й потім заявив це публічно в шпиталі, коли це було можливе. Думаю, що ця подія є також в рамцях Святого Року відкуплення і є провіденціяльною. Господь дав мені благодать могти стрічатися з людьми, братами, щоб усі події нашого життя потверджували, що Бог є наш Отець, і ми всі є Його дітьми в Ісусі Христі, й тим ми всі є братами».
Відвідини Папи викликали велике зворушення серед ув’язнених. Папа привіз їм різдвяні подарунки, а один з ув’язнених із зворушенням привітав Папу, кажучи: «Для нас ця подія буде все інакшим днем… Це подув надії і думка, що ми не є залишені, що ми не самі у відношенні до світу… Вступаючи в ці сірі мури, Ваша Святосте, Ви своїм світлом розбили темряву тієї нашої ситуації».
В тюрмі Папа відслужив для ув’язнених і персоналу святу Літургію і сказав коротке слово.
Турецькі газети не прийняли прихильно зустрічі Папи з Алі Аґчею. В дусі мусулманського мислення Алі Аґча є такий злочинець, що не заслуговує на прощення.
* «Вісті з Риму», січень 1984 р.
