Бібліотека

Патріархат в Католицькій Церкві

Патріарший статус в Католицькій Церкві протягом історії християнства займає швидше дискусійне місце, аніж є чітко сформульованим концептом.

Українська автокефалія. Двадцять років по тому…

5-6 червня виповнилось 20 років з часу проведення Собору Української Автокефальної Православної Церкви, на якому формально проголосили відродження української автокефалії та обрали першого Патріарха – Мстислава Скрипника. Про 20-літню історію, сьогодення та майбутнє українського автокефального руху розповідає РІСУ релігієзнавець, кандидат політичних наук та безпосередній учасник Собору 1990 року Андрій ЮРАШ.

Закарпатський казус - SUI JURIS – випадковий анахронізм чи знаряддя антиукраїнської політики?

Особам, не втаємниченим у церковне право чи історію церкви в Україні, латинський правничий тер­­мін sui juris, тобто «свого права», скаже небагато. Натомість завдяки статусу sui juris Мукачівська греко-католицька єпархія, а це всі греко-католики Закарпатської області, послуговується «своїм правом» і не підпорядковується Верховному архієпископу Любомирові Гузару. Це означає, що не лише православні, а й греко-католики України виявляються розділеними між незалежними церквами. Однак факт існування в Україні двох помісних греко-католи­­цьких церков маловідомий, про нього воліють мовчати. Апостольський нунцій Іван Юркович в інтерв’ю Тижню (№ 3,/2010) і словом не обмовився про наявність такої проблеми. Насправді збереження статусу sui juris за Мукачівською греко-католи­цькою єпархією має не просто пікантний, а дуже неприємний правовий аспект: визнаючи на території України існування двох незалежних греко-като­лиць­­ких помісних церков, Ватикан таким чином або не визнає Закарпаття частиною України, або ж місцевих греко-католиків не вважає українцями. Tertium non datur.

Синодальне послання з нагоди 20-ліття легалізації УГКЦ, 65-ліття з дня смерті Митрополита Андрея (Шептицького) та 25-ліття з дня смерті Патріарха Йосифа (Сліпого)

Замість монопольного володіння християнською Україною, що було характерним знаком минулих епох, ми пропонуємо сопричасну єдність сьогодні ще поділеної Київської Церкви. Однак ця єдність, щоб принести в Україну мир і порозуміння, мусить вирости зсередини, у лоні кожної гілки Київської Церкви.

Блаженнійший Любомир Гузар: про єдність і гідність

Історія церкви в незалежній Україні дала безліч уроків. Один із найважливіших — пряма залежність між можливістю єдності та свободою. Чим сильніший тиск на церкву з боку політичних сил, тим більша прірва між ними. І навпаки: чим менше ідеологічної мішури, тим простіше вести діалог.

УГКЦ. Двадцять років по тому…

Ознакою росту людини чи будь-якої організації чи установи є її здатність аналізувати свої дії та вчинки. Усвідомлення того, ким вона є та до чого прагне. Не менш важливою складовою цього процесу є спроможність до критичного огляду пройденого шляху, виявлення помилок та відзначення позитивних тенденцій.

Словесна еквілібристика Патріарха Кіріла: чи прикладе він до Росії те, що говорив про Україну?

„Ми чекаємо кроків з боку Росії – як загін, який чекає команди кинутися в бій”; „Для вирішення проблем канонічної Православної Церкви в Україні необхідне рішуче втручання Росії в цю ситуацію” – ці цитати з виступу архиєпископа Львівського і Галицького УПЦ Августина на Всесвітньому російському народному соборі 4 квітня 2006 року в Москві представники архиєпископа намагалися колись спростувати. Сьогодні згадані цитати виглядають цілком вірогідними: нещодавний візит Патріарха Кіріла до України засвідчив, що заклики владики Августина було в Москві почуто.

Неполітичний візит Патріарха Кирила із політичними гаслами

Напередодні візиту важко було передбачити, як саме буде поводитися Патріарх Кирило та які послання він залишить українському народові. Окрім офіційних речників Московського Патріархату, всі аналітики сходилися на думці, що візит буде політичним, але ніхто не міг чітко визначити, що це буде і як.

Патріархія УГКЦ - кому і чому?

Минув саме місяць, як правне домагання Української Греко-Католицької Церкви набрало нової дійсності та вперше за останніх більше як сорок років викликало відгук самого Папи Івана Павла ІІ на авдієнції 3 червня 2004 р. з нагоди відвідин Постійного Синоду УГКЦ у Римі.

Єгипетська кара, що обертається благословенням

Мета цієї статті — не аналізувати недавню зустріч Кардинала Каспера з Патріархом Алексієм II у Москві, а поміркувати над тим, що слід робити далі. Проте, щоб читач знав позицію автора, я все ж дозволю собі кілька коротких констатацій.

© Патріярхат, 2004-2010.
Використання матеріалів журналу «Патріярхат»
дозволяється за умови обов'язкового посилання
(для інтернет-видань — гіперпосилання)
на журнал «Патріярхат».

Журнал «ПАТРІЯРХАТ»
Україна, Львів 79000
пл. св. Юра, 5
тел./факс: +38 (032) 299 56 40
ел. пошта: patriyarkhat [at] gmail.com